Международный эндокринологический журнал Том 21, №4, 2025

Актуальність. Рукавна резекція шлунка є ефективним методом лікування ожиріння, результати якого позитивно впливають на фізичний та ментальний компоненти здоров’я пацієнтів. Однак вплив баріатричного втручання на психічний стан пацієнтів є складним та недостатньо вивченим. Мета: охарактеризувати прогностичну цінність показників вираженості депресивного розладу щодо визначення клінічних результатів рукавної резекції шлунка в осіб з ожирінням. Матеріали та методи. Проаналізовано клінічні результати 93 пацієнтів з ожирінням, у яких застосовували методику рукавної резекції шлунка. До групи включено 69 (74,19 %) жінок та 24 (25,81 %) чоловіки. Середній вік обстежених — 42,20 ± 11,09 року. Середній індекс маси тіла, визначений при первинному зверненні, становив 46,23 ± 7,65 кг/м². Клінічний результат рукавної резекції шлунка визначали згідно з методикою SF-BARI QoL. Вираженість депресивного розладу оцінювали за опитувальником PHQ-9. Результати. Середній клінічний результат рукавної резекції шлунка у віддаленому періоді становив 129,77 ± 28,07 бала, що було дуже хорошим показником. У 29 (31,18 %) пацієнтів встановлено відмінні результати лікування, у 38 (40,86 %) — дуже хороші, у 20 (21,51 %) — хороші, у 6 (6,45 %) обстежених — задовільні. Середній сумарний показник вираженості депресії становив 7,10 ± 7,57 бала, що відповідало легкому ступеню. Ознаки депресії відсутні в 15 (16,13 %) випадках, у 40 (43,01 %) осіб спостерігали мінімальні симптоми. Легкий рівень депресивного розладу встановлено в 10 (10,75 %) обстежених, у 9 (9,68 %) — помірний, у 13 (13,98 %) — середньотяжкий, у 6 (6,45 %) хворих зафіксовано тяжкі форми депресії. Зростання вираженості ознак депресивного розладу асоційовано з вірогідно гіршими результатами рукавної резекції шлунка (τ = –0,74, р < 0,00001). Відсутність депресії пов’язана з вірогідно вищими шансами відмінних результатів цього втручання (відношення шансів (ВШ) = 27,30, довірчий інтервал (ДІ) (5,44–137,02), p = 0,0000004). Вищі шанси дуже хороших клінічних показників зафіксовано в пацієнтів із мінімальною (ВШ = 12,89, ДІ (4,69–35,44), p ≤ 0,00000001), помірною (ВШ = 17,50, ДІ (3,21–95,37), p = 0,0002) та депресією середнього ступеня тяжкості (ВШ = 94,67, ДІ (10,66–840,77), p ≤ 0,00000001). Наявність тяжких форм депресії асоційована із задовільними результатами баріатричного втручання у віддаленому післяопераційному періоді (ВШ = 430,00, ДІ (22,40–8254,17), p = 0,0000001). Висновки. Доведено високу клінічну ефективність рукавної резекції шлунка в лікуванні пацієнтів з ожирінням. Встановлено, що наявність депресії, зокрема помірної, середньої та тяжкої, асоційована з гіршими клінічними результатами баріатричного втручання у віддаленому післяопераційному періоді.

Background. Sleeve gastrectomy is an effective treatment for obesity with positive impact on patients’ physical and mental health components. However, the influence of bariatric intervention on mental state is complex and insufficiently studied. The aim of the study was to characterize the prognostic value of depression severity indicators for determining clinical outcomes of sleeve gastrectomy in patients with obesity. Materials and methods. Clinical outcomes of 93 patients with obesity who underwent sleeve gastrectomy were analyzed. The group included 69 (74.19 %) women and 24 (25.81 %) men. Their average age was 42.20 ± 11.09 years. The mean body mass index at initial presentation was 46.23 ± 7.65 kg/m2. Clinical outcomes were determined according to the SF-BARI QoL. Depression severity was assessed using the PHQ-9 questionnaire. Results. The mean clinical outcome of sleeve gastrectomy in the long-term treatment period was 129.77 ± 28.07 points, corresponding to very good values. Excellent treatment results were found in 29 (31.18 %) patients, very good in 38 (40.86 %), good in 20 (21.51 %), and satisfactory in 6 (6.45 %) subjects. The mean total depression severity score was 7.10 ± 7.57 points, indicating mild depression. No signs of depression were found in 15 (16.13 %) subjects, while 40 (43.01 %) showed minimal symptoms. Mild depression was detected in 10 (10.75 %) people, moderate in 9 (9.68 %), moderate-to-severe depression in 13 (13.98 %), and severe depression in 6 (6.45 %) patients. Increased depression symptoms were associated with significantly worse sleeve gastrectomy results (τ = –0.74, p < 0.00001). The absence of depression was associated with significantly higher chances of excellent treatment outcomes (odds ratio (OR) = 27.30, confidence interval (CI) (5.44–137.02), p = 0.0000004). Higher chances of very good clinical indicators were recorded in patients with minimal (OR = 12.89, CI (4.69–35.44), p ≤ 0.00000001), moderate (OR = 17.50, CI (3.21–95.37), p = 0.0002), and mode­rate-to-severe depression (OR = 94.67, CI (10.66–840.77), p ≤ 0.00000001). The presence of severe depression was associated with satisfactory results of bariatric intervention in the long-term postoperative period (OR = 430.00, CI (22.40–8254.17), p = 0.0000001). Conclusions. The study confirmed the high clinical efficacy of sleeve gastrectomy in treating patients with obesity. It was found that the presence of depression, particularly moderate, moderate-to-severe, and severe, was associated with worse clinical outcomes of bariatric intervention in the long-term postoperative period.

ожиріння; баріатрична хірургія; депресія; рукавна резекція шлунка; предиктори

obesity; bariatric surgery; depression; sleeve gastrectomy; predictors

1. Alqifari AN, Alsaigh S, Al Harbi G, Alnassar J, Alkhalifah W, et al. Prevalence of depression and anxiety among post-bariatric surgery patients: a cross-sectional study. Cureus. 2024;16(10):e72399. doi: 10.7759/cureus.72399.
2. Suliman O, Esailan MM, Alraddadi AM, Shaker AS, Alsha–rif LA, et al. The prevalence and consequence of depression after bariatric surgery among adults in Saudi Arabia. Cureus. 2024;16(5):e59945. doi: 10.7759/cureus.59945.
3. Monte SV, Russo KM, Mustafa E, Caruana JA. Impact of sleeve gastrectomy on psychiatric medication use and symptoms. J Obes. 2018;2018:8532602. doi: 10.1155/2018/8532602.
4. Alshammari SA, Alassiri MA, Allami HA, Almousa HM, Alo–baid AS, Ismail DH, Bin Onayq AI. The prevalence of depression and anxiety in post-bariatric surgery patients at King Khalid University Hospital, Riyadh. Cureus. 2022;14(12):e32500. doi: 10.7759/cureus.32500.
5. Witaszek T, Kloda K, Mastalerz-Migas A, Babicki M. Associa–tion between symptoms of depression and generalised anxiety disorder evaluated through PHQ-9 and GAD-7 and anti-obesity treatment in Polish adult women. Nutrients. 2024;16(15):2438. doi: 10.3390/nu16152438.
6. Paczkowska A, Hoffmann K, Raakow J, Pross M, Berghaus R, et al. Impact of bariatric surgery on depression, anxiety and stress symptoms among patients with morbid obesity: international multicentre study in Poland and Germany. BJPsych Open. 2022;8(1):e32. doi: 10.1192/bjo.2021.1084.
7. Mittmann GL, Schuhbauer M, Schrank B, Steiner-Hofbauer V. Effect of bariatric surgery on anxiety symptoms in morbidly obese patients: a systematic narrative literature review. J Bariatr Surg. 2023;2(2):53-59. doi: 10.4103/jbs.jbs_5_23.
8. Alyahya RA, Alnujaidi MA. Prevalence and outcomes of depression after bariatric surgery: a systematic review and meta-analysis. Cureus. 2022;14(6):e25651. doi: 10.7759/cureus.25651.
9. By-Band-Sleeve Collaborating Group. Prevalence and short-term change in symptoms of anxiety and depression following bariatric surgery: a prospective cohort study. BMJ Open. 2024;14(1):e071231. doi: 10.1136/bmjopen-2022-071231.
10. Aylward L, Lilly C, Konsor M, Cox S, Abunnaja S, Szoka N, Tabone L. How soon do depression and anxiety symptoms improve after bariatric surgery? Healthcare (Basel). 2023;11(6):862. doi: 10.3390/healthcare11060862.
11. Loh HH, Francis B, Lim LL, Lim QH, Yee A, Loh HS. Improvement in mood symptoms after post-bariatric surgery among people with obesity: a systematic review and meta-analysis. Diabetes Metab Res Rev. 2021;37(8):e3458. doi: 10.1002/dmrr.3458.
12. Spirou D, Raman J, Smith E. Psychological outcomes follo–wing surgical and endoscopic bariatric procedures: a systematic review. Obes Rev. 2021;21(6):e12998. doi: 10.1111/obr.12998.
13. Ribeiro GANA, Giapietro HB, Belarmino LB, Salgado-Junior W. Depression, anxiety, and binge eating before and after bariatric surgery: problems that remain. Arq Bras Cir Dig. 2018;31(1):e1356. doi: 10.1590/0102-672020180001e1356.
14. Diep C, Lee S, Xue Y, Xiao M, Pivetta B, et al. Preoperative depression and outcomes after metabolic and bariatric surgery: a systematic narrative review. Obes Rev. 2024;25(7):e13743. doi: 10.1111/obr.13743.
15. Pankiv V, Yuzvenko T, Vasiuk V, Nykytiuk L, Yuzvenko V, Mikulets L. Association between diabetes distress and sociodemographic factors among adults in Ukraine. Int J Endocrinol (Ukraine). 2024;20(5):394-399. doi: 10.22141/2224-0721.20.5.2024.1426.
16. Young P. Psychological factors and surgical outcomes. Br J Hosp Med (Lond). 2023;84(2):1-2. doi: 10.12968/hmed.2022.0522.
17. Levett DZH, Grimmett C. Psychological factors, prehabilitation and surgical outcomes: evidence and future directions. Anaesthesia. 2019;74(Suppl 1):36-42. doi: 10.1111/anae.14507.