Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 21, №4, 2025

Вернуться к номеру

Інноваційні підходи до менеджменту пацієнтів із синдромом обструктивного апное-гіпопное сну, ожирінням та артеріальною гіпертензією

Інноваційні підходи до менеджменту пацієнтів із синдромом обструктивного апное-гіпопное сну, ожирінням та артеріальною гіпертензією

Авторы: L.V. Radetska, A.I. Khomitska, T.I. Krytskyy, O.O. Chukur, A.O. Bob, N.V. Pasiechko, N.I. Yarema, L.V. Naumova
I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil, Ukraine

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Синдром обструктивного апное-гіпопное сну (СОАГС) — розлад, спричинений рецидивуючими епізодами обтурації верхніх дихальних шляхів (апное) або їхнім звуженням (поверхневе дихання), що виникає на рівні глотки, при збереженій функції дихальних м’язів. Наслідками апное та поверхневого дихання є погіршення оксигенації крові й епізоди пробудження (більшість залишається неусвідомленими), що обумовлює фрагментацію сну. Раннє виявлення та лікування СОАГС важливі для зниження ризику подальших ускладнень. Мета: визначити функціональний стан серцево-судинної системи та насичення крові киснем в осіб із СОАГС різного ступеня тяжкості. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 109 пацієнтів (85 чоловіків та 24 жінки) віком від 27 до 55 років (у середньому 46,4 ± 9,1 року), порівнянних за статтю, віком, антропометричними параметрами, а також наявністю артеріальної гіпертензії в анамнезі й рівнем офісного артеріального тиску. Усім учасникам було проведено дослідження насичення крові киснем за допомогою пульс­оксиметрії та оксиметрії. Результати. Артеріальна гіпертензія в пацієнтів із синдромом обструктивного апное-гіпопное сну є більш стійкою до терапії. Ступінь резистентності залежить від тяжкості СОАГС. Аналіз даних добового моніторингу артеріального тиску при СОАГС виявив відмінності у зростанні середнього артеріального тиску, часового індексу гіпертензії та добового профілю артеріального тиску. Ступінь зниження нічного артеріального тиску в пацієнтів із тяжким СОАГС був нижчим, серед них переважали особи з профілями “non-dipper” і “night-peaker”. Висновки. У хворих із СОАГС виявлено значні порушення оксигенації артеріальної та венозної крові, що підтверджується суттєвим зниженням сатурації венозної крові (p < 0,01) і вмісту кисню в артеріальній крові (p < 0,01). Об’єм кисню, споживаного периферичними тканинами, був вірогідно нижчим (p < 0,05) у пацієнтів із тяжким СОАГС.

Background. Obstructive sleep apnea-hypopnea syndrome (OSAHS) is characterized by recurrent episodes of partial or complete upper airway collapse during sleep that is highlighted by a reduction or complete cessation of airflow despite documented ongoing inspiratory efforts. There are some pharmacological treatments for daytime sleepiness caused by OSASH. Identifying and treating obstructive sleep apnea early is important to reduce the risks of future complications. The purpose of the study was to determine the functional state of the cardiovascular system and the oxygen state of body tissues in patients with OSAHS of varying severity. Materials and methods. The study included 109 participants (85 men and 24 women) aged 27 to 55 (mean of 46.4 ± 9.1) years. All patients were comparable in sex, age, anthropometric parameters, as well as in the history of hypertension and the level of office blood pressure and underwent a study of the oxygen state by pulse oximetry and oximetry. Results. Hypertension in patients with obstructive sleep apnea-hypopnea syndrome is more resistant to therapy. The degree of resistance depends on the severity of OSAHS. The analysis of daily blood pressure monitoring data in OSAHS revealed differences in the growth of mean blood pressure, hypertension time index and daily blood pressure profile. The degree of night blood pressure reduction in patients with severe OSAHS was lower, among them, individuals with non-dipper and night-peaker profiles predominated. Conclusions. In OSAHS, significant disorders of arterial and venous blood oxygenation were detected, which is confirmed by a reliable decrease in venous blood saturation (p < 0.01) and oxygen content in arterial blood (p < 0.01). The volume of oxygen consumed by peripheral tissues was significantly lower (p < 0.05) in patients with severe OSAHS.


Ключевые слова

оксигенація артеріальної крові; ожиріння; оксигенація венозної крові; об’єм кисню, споживаного тканинами організму

arterial blood oxygenation; obesity; venous blood oxygenation; volume of oxygen consumed by body tissues

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.21.4.2025.1562

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. De Backer W. Obstructive sleep apnea/hypopnea syndrome. Panminerva Med. 2013;55(2):191-195.
  2. Berry RB, Budhiraja R, Gottlieb DJ, Gozal D, Iber C, Kapur VK, et al; American Academy of Sleep Medicine. Rules for scoring respiratory events in sleep: update of the 2007 AASM Manual for the Scoring of Sleep and Associated Events. Deliberations of the Sleep Apnea Definitions Task Force of the American Academy of Sleep Medi–cine. J Clin Sleep Med. 2012;8(5):597-619. doi: 10.5664/jcsm.2172.
  3. Rundo JV. Obstructive sleep apnea basics. Cleve Clin J Med. 2019;86(9 Suppl 1):2-9. doi: 10.3949/ccjm.86.s1.02.
  4. Lévy P, Kohler M, McNicholas WT, Barbé F, McEvoy RD, Somers VK, et al. Obstructive sleep apnoea syndrome. Nat Rev Dis Primers. 2015;1:15015. doi: 10.1038/nrdp.2015.15.
  5. Kapur VK, Auckley DH, Chowdhuri S, Kuhlmann DC, Mehra R, Ramar K, Harrod CG. Clinical Practice Guideline for Diagnostic Testing for Adult Obstructive Sleep Apnea: An American Academy of Sleep Medicine Clinical Practice Guideline. J Clin Sleep Med. 2017;13(3):479-504. doi: 10.5664/jcsm.6506.
  6. Paruthi S, Brooks LJ, D’Ambrosio C, Hall WA, Kotagal S, Lloyd RM, et al. Consensus Statement of the American Academy of Sleep Medicine on the Recommended Amount of Sleep for Healthy Children: Methodology and Discussion. J Clin Sleep Med. 2016;12(11):1549-1561. doi: 10.5664/jcsm.6288.
  7. Sateia MJ, Buysse DJ, Krystal AD, Neubauer DN, Heald JL. Clinical Practice Guideline for the Pharmacologic Treatment of Chro–nic Insomnia in Adults: An American Academy of Sleep Medicine Cli–nical Practice Guideline. J Clin Sleep Med. 2017;13(2):307-349. doi: 10.5664/jcsm.6470.
  8. Gottlieb DJ, Punjabi NM. Diagnosis and management of obstructive sleep apnea: a review. JAMA. 2020;323(14):1389-1400. doi: 10.1001/jama.2020.3514.
  9. McNicholas WT. Obstructive sleep apnoea: focus on pathophysiology. Adv Exp Med Biol. 2022;1384:31-42. doi: 10.1007/978-3-031-06413-5_3.
  10. Panahi L, Udeani G, Ho S, Knox B, Maille J. Review of the management of obstructive sleep apnea and pharmacological symptom management. Medicina (Kaunas). 2021;57(11):1173. doi: 10.3390/medicina57111173.
  11. Lee YG, Lee YJ, Jeong DU. Differential effects of obesity on obstructive sleep apnea syndrome according to age. Psychiatry Investig. 2017;14(5):656-661. doi: 10.4306/pi.2017.14.5.656.
  12. Serhiyenko V, Sehin V, Pankiv V, Serhiyenko A. Post-traumatic stress disorder, dyssomnias, and metabolic syndrome. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2024;20(1):58-67. doi: 10.22141/2224-0721.20.1.2024.1359.
  13. Kawai M, Hosseini SMH, Buck C, et al. The impact of brain-systemic oxygenation coupling in sleep-disordered breathing on cognitive function in elderly. Sci Rep. 2025;15:1523. doi: 10.1038/s41598-024-84305-3.
  14. Aurora RN, Collop NA, Jacobowitz O, Thomas SM, Quan SF, Aronsky AJ. Quality measures for the care of adult patients with obstructive sleep apnea. J Clin Sleep Med. 2015;11(3):357-383. doi: 10.5664/jcsm.4556.
  15. Peppard PE, Young T, Barnet JH, Palta M, Hagen EW, Hla KM. Increased prevalence of sleep-disordered breathing in adults. Am J Epidemiol. 2013;177(9):1006-1014. doi: 10.1093/aje/kws342.
  16. Adeoye OO, Silpanisong J, Williams JM, Pearce WJ. Role of the sympathetic autonomic nervous system in hypoxic remodeling of the fetal cerebral vasculature. J Cardiovasc Pharmacol. 2015;65(4):308-316. doi: 10.1097/FJC.0000000000000192.
  17. Wang T, Yang J, Song Y, Pang F, Guo X, Luo Y. Interactions of central and autonomic nervous systems in patients with sleep apnea-hypopnea syndrome during sleep. Sleep Breath. 2022;26(2):621-631. doi: 10.1007/s11325-021-02429-6.
  18. Posadas T, Campos-Rodriguez F, Sapiña-Beltrán E, Oscullo G, Torres G, Martinez-Garcia MA. Obstructive sleep apnea and arterial hypertension: implications of treatment adherence. Curr Hypertens Rep. 2020;22(2):12. doi: 10.1007/s11906-020-1015-y.
  19. Ou YH, Tan A, Lee CH. Management of hypertension in obstructive sleep apnea. Am J Prev Cardiol. 2023;13:100475. doi: 10.1016/j.ajpc.2023.100475.
  20. Bangash A, Wajid F, Poolacherla R, Mim FK, Rutkofsky IH. Obstructive sleep apnea and hypertension: a review of the relationship and pathogenic association. Cureus. 2020;12(5):e8241. doi: 10.7759/cureus.8241.
  21. Saeed S, Romarheim A, Mancia G, Saxvig IW, Gulati S, Lehmann S, Bjorvatn B. Characteristics of hypertension and arterial stiffness in obstructive sleep apnea: a Scandinavian experience from a prospective study of 6408 normotensive and hypertensive patients. J Clin Hypertens (Greenwich). 2022;24(4):385-394. doi: 10.1111/jch.14425.
  22. Grassi G, Quarti-Trevano F, Mancia G. Obstructive sleep apnea, CPAP and arterial hypertension: a cardiologist’s view point. Arch Bronconeumol. 2022;58(6):461-462. doi: 10.1016/j.arbres.2021.09.019 (in English, Spanish).

Вернуться к номеру